вівторок, 3 лютого 2015 р.

Проект Особистісно-зорієнтований підхід до зростання професійної творчої майстерності педагога суспільно-гуманітарного циклу

Проект Особистісно-зорієнтований підхід до зростання професійної творчої майстерності педагога суспільно-гуманітарного циклу (для завантаження натисніть на текст)

Читання для розуму та навчання (Бібліотечний проект для учнів 2-11 класів)


Комунікативна компетентність – необхідна умова життєтворчості школяра (Проект для учнів 5-9 класів)


понеділок, 2 лютого 2015 р.

проектна діяльність



·         4.  передбачає створення творчої групи. Формула проекту: Проект = мета + результат + ресурси + терміни + реалізація проекту + зміни. Проектування — особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, практично спрямоване дослідження, іншими словами, це мисленнєве конструювання та практична реалізація того, чого ще немає, але може бути. У проектуванні мають місце два чинники:Ø має чіткі часові рамки; Ø призводить до змін; Ø просувається до певної мети; Ø4 ЩО ТАКЕ ПРОЕКТ Новий тлумачний словник української мови в 4-х томах дає таке визначення: «Проект — задуманий план дій, задум, намір». Проект, метод проектів — 1) запланована діяльність, що передбачає досягнення поставлених завдань протягом певного періоду часу та в межах певного бюджету; 2) навчально-практична діяльність, що має певні освітні цілі; включає дослідження та вирішення проблем, використання різних матеріалів, планується та використовується учнями та вчителями за умов, близьких до реальних. Проект — це сукупність комплексних дій, спрямованих на розв’язання конкретної проблеми в певному місці, за певний період часу. Основними характеристиками проекту є те, що він передбачає конкретні результати, має інноваційний характер. Це метод пошуку, місток між ідеєю та її кінцевим втіленням. А ще кажуть, що проектом є будь-яка дія, яка здійснюється від щирого серця та з визначеною метою. Отже, проект — це процес, який:

четвер, 22 січня 2015 р.

Самопрезентація вчителя української мови та літератури Дубовської Світлани Станіславівни



Самопрезентація вчителя української мови та літератури Дубовської Світлани Станіславівни (для завантаження натисніть на текст)

Слайд 1
 Із вуст мого тата я чула слова: 
"Людина у світі не буває одна.
Має три "Я" у суті своїй.
Що сенс життя визначають їй."
Перше "Я" – найхолодніше.
Друге "Я" – трохи тепліше.
За владу над людиною  вони сперечаються усюди.
  Це розум і серце – ми ж бо люди.
Лише третє "Я" може їх примирити.
Тому, що це душа – її не обдурити.
Вона гармонію скрізь шукає.
 І людину у собі відкриває.
Слайд 2
Цей життєвий символ іде поруч зі мною. Інколи вражає силою та красою. 
Слайд3
 Основу мою також трійка складає.
Слайд 4 
3 місця найкращих для себе я маю,
 з яких енергію для життя я черпаю.
Слайд 5
У сім'ї я третя дитина.
 Велика сім'я – це мрія не єдина.
Маю троє синочків-
Моя опора і міць, як коріння дубочків.
Слайд 6
Вдячна батькам за освіту свою.
Маю непогану  кваліфікацію.
Слайд 7
Професійне кредо маю
 за яким діток навчаю.
Слайд 8
Цілі, на які надію покладаю.
Слайд 9
Проблема, над якою працюю,
творю, живу, експериментую.
Слайд 10
Методичну скарбничку презентую.
 Цей кластер на огляд вам пропоную.
Слайд 11
Радію, що познайомились ми.
Закінчу розповідь своїми вчительськими мріями.
 Хочу ,щоб учень став гордістю,
щоб грошей не рахувати
та в конкурсі перемагати.  

пʼятниця, 16 січня 2015 р.

Презентація досвіду вчителя української мови та літератури Дубовської Світлани Станіславівни




АКТИВНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ НА УРОКАХ


         Проблема урізноманітнення форм роботи на уроці, мабуть, вічна, як сам урок. Усе залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності. Величезна кількість фахових педагогічних видань містить перлини досвіду, які допомагають швидко й якісно перевірити знання дітей, розширити їхній кругозір, ефектно розпочати нову тему, вміло використовувати гру. Проте ми добре розуміємо, що в арсеналі методичних прийомів учителя залишається небагато форм роботи на уроці. Решта прийомів забувається, а займатися їх пошуками знову ніколи.
     Соціальні перетворення в ук­раїнському суспільстві докорін­но змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямо­вання навчально-виховного про­цесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можли­востей та здібностей учнів. Роз­в'язання цих актуальних про­блем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних методів, технологій, спря­мованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів осо­бистості.
         Педагогічні інновації пов'язані сьогодні із застосуванням інтерак­тивних методів у навчальній та ви­ховній діяльності вчителя (семан­тичне значення інтерактив похо­дить від англійського слова «іпіегасі», «іпіег» — взаємний, «асі» — діяти). Отже, інтерактив­ний — означає здатність взаємо­діяти в режимі бесіди, діалогу з чимось (комп'ютером), або кимсь (людиною). Як наслідок, інтерак­тивне навчання—це, насамперед, діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Які ж основні характерис­тики «інтерактиву»? Інтерактивне навчання—це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Вона передбачає конкретні цілі. Одна з них—створення комфорт­них умов навчання, таких, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним і сам процес навчання. Суть інтерак­тивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організова­ний так, що всі учасники залучені до процесу пізнання, формування висновків, створення певного ре­зультату, де кожен робить особи­стий внесок, іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Особливістю є те, що відбуваєть­ся цей процес в атмосфері доб­розичливості, взаємної підтримки, а це дозволяє не тільки здобути нові знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на вищі форми кооперації й праці.
  Слід відзначити, що інтерак­тивне навчання дозволяє роз­в'язати відразу кілька завдань. Головне—розвиває комунікативні уміння й навички, сприяє встанов­ленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, бо учить пра­цювати в команді, дослухатися до думки кожного. І ще — викорис­тання інтерактиву знімає нервову напругу, дає змогу змінювати фор­ми діяльності, переключати увагу на вузлові питання.
Класифікація інтерактивних методів

Кооперативне навчання
Фронтальні методи
Навчання
у грі
Навчання у дискусії
Ротаційні трійки
Карусель
Акваріум
Робота в парах
Діалог
Синтез думок
Спільний проект
Пошук інформації
Обговорення проблем у загальному колі
Мікрофон
Мозковий штурм
Навчаючи-вчуся
Ажурна пилка
Аналіз ситуацій
   (касе-метод)
Дерево розв’язань
Імітації
Спрощене судове рішення
Громадські слухання
Рольова гра
Метод ПРЕС
Обери позицію
Зміни позицію
Неперервна шкала думок
Дискусія
Дебати




  Педагогічні прийоми на різних етапах уроку
Початок уроку має створити відповідний настрій на навчальну діяльність.
•   Можна почати напівжартівливо,  знайомлячи учнів із планом уроку: «Спочатку ми помилуємо­ся вашими глибокими знаннями під час опиту­вання, потім потренуємо мозок — порозв'язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне (повторення)...»
•   Добрий настрій на роботу дає відповідна музична пауза.
•   Пам'ятайте, якщо діти регулярно подають домашнє завдання на перевірку, то ця процедура відпра­цьовується і закріплюється надовго.
•   Запропонуйте учням на початку й у кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан за допо­могою спеціальних піктограм:
Якщо «посмішок» у кінці уроку стало більше — урок вийшов!
•   Корисна традиція: використовуйте  гру-відпочинок посеред уроку. Гра повинна допомагати пізнанню, повинна займати чітко відведений час.
•   Психологи рекомендують: використовувати, крім голосових, ще й невербальні команди (жести, міміку).

   Прийом «Приваблива мета»:
  «Здивуй». Наприклад, якщо мала дитина не хоче ку­патися, розумна мама скаже: «Ходімо не купатися, а помити іграшку-рибку!»
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:
•   Шукайте просту, зрозумілу, привабливу  мету в колі вікових інтересів та захоплень учнів.
•   Здивуйте учнів, адже ніщо  так не стимулює роботу мозку, як цікаве.
  Прийом «Відтягнута відгадка»
На початку уроку вчитель задає загадку, наводить цікавий факт. Відповідь на поставлене запитання буде знайдена під час роботи над новим матеріалом. Можна це зробити наприкінці уроку, щоб з цього розпочати наступне заняття.
Приклад. Географія. Урок розпочинається з розповіді про кругосвітню подорож Магеллана. Виявилося, що в корабельному журналі був «загублений» один день, отже, всі релігійні свята відзначалися несвоє­часно. Чому так сталося? (Вивчається тема «Годинні пояси» і вводиться поняття про лінію зміни дат.)
  Прийом «Спіймай помилку!»
Пояснюючи новий матеріал, учитель навмисне при­пускається помилок, про що обов'язково заздалегідь попереджаються учні. Можна успішно використо­вувати й для письмових завдань.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:   
 Є сенс припускатися помилки в типових  помилконебезпечних місцях.
Приклад: 2 + 2-2 = 8 (правильна відповідь — 6).
•  Не використовуйте прийом, якщо в учнів немає засобу довести істину. По-друге, краще «не заграватися». Усе добре в міру.
Знайди помилку!
1 варіант.
     Учитель дає учням певний матеріал і просить знайти у вик­ладі помилки (можна навіть вка­зати їх кількість). Звичайно, се­ред таких помилок є 2—3 явні,
ще 2—3 типові, інші помилки малопомітні. І тільки одну помил­ку може виявити миніть на кожен спеціаліст. Знайдення такої по­милки може означати справді глибоке знання предмета. Якщо матеріал учням знайомий, вини­кає природна ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні мо­жуть відчути себе експеримен­таторами, дослідниками, експер­тами.
2  варіант.
      Цей самий прийом можна ви­користати за командної участі учнів. Кожна команда готує вдома (або на уроці) розповідь із помил­ками з певної теми або розділу і пропонує його іншій команді. Мож­на для економи часу обмінятися заготовленими вдома текстами з помилками. Тут можливе подвійне змагання: хто краще приховає і хто більше знайде.

                  Подача домашнього завдання
Подача домашнього завдання може бути цікавою.
Приклади:
    «Домашня почта».
•   Влаштувати пошту (домашнє завдання у конвер­тах і т. ін.)
•   Використати якусь формулу (закон Ома: / = ІІ/К, І = 2А, І/ = 36 В; К = ? Відповідь буде номером домашньої задачі.)

   Конкурс «Я—репортер».
  Візьміть інтерв'ю у родичів чи знайомих на тему «До чого призводить порушення техніки безпеки вдома та на роботі».
  Напишіть репортаж на тему «Хімічні елементи в організмі людини».
  Зробіть репортаж на тему «Чим ми дихаємо?»
  Візьміть інтерв'ю у пожеж­ного на тему «Чому виникають пожежі, як їх гаси­ти та попереджати».
  Напишіть нарис або зробіть колаж на тему: «Оксиди навколо нас».

     «Конкурс знавців».
  Хто наведе більше прикладів із літератури, кінофільмів, газет або журналів, в яких герої зустрічалися із хімією або алхімією.
  Хто наведе більше прикладів речовин, які він використовує у повсяк­денному житті.
  Запишіть у три стовпчики якомога більше при­кладів тіл, матеріалів та речовин. В яких випадках поняття матеріал та речовина співпадають?
   
 «Завдання для Попелюшки.
  Згадайте відому казку. Яку суміш наказала розділити мачуха? Чи можна це зробити?
             А якщо б Попелюшці потрібно було розділити суміші: а) рослинної олії і води;
  Придумайте рекламу «Кисень — життєдайна речовина»

   «Атоми у нас вдома».
  Виготовте із пластиліну моделі молекул простих (О2, Н2, С12) і складних (НС1, СО2, Н2О) речовин. Атоми різних елементів повинні мати різний колір і різний розмір.

   «Домашній експеримент ».
Проведіть удома такі дослідження:
1) нанесіть краплину спиртового розчину йоду на розрізану картоплину;
2) змішайте дрібку питної соди з оцтом;
3) запаліть сірник.
— За якими ознаками можна віднести ці яви­ща до хімічних реакцій?

   Дидактична гра «Допоможи товаришеві».
 На окремому аркуші напиши три хімічні рівняння без коефіцієнтів. На наступному уроці обміняйся із сусідом по парті, перевір, чи правильно він роз­ставив коефіцієнти, допоможи знайти помилки.

«Слідство ведуть хіміки».
  Допоможіть відрізнити метали (залізо, мідь, алюміній) від неметалів (кисень, сірка) за зовнішнім виглядом та фізичними властивостями.
  Оксиди сховалися між іншими речовинами. Допоможи їх знайти і назвати. З'ясуй, чого більше: оксидів металічних чи неметалічних елементів: НС1, КОН, СаО, 2пО, Н25, 5О2, КаОН, НМО3, Н2О, Ре2О3, СО2, №2О, СаСО3,1ЧО2.
  «Деякі оксиди за­маскувалися під різними назвами: іржа, негашене вапно, сухий лід, лисячий хвіст, вода. Допо­можіть встановити їхнє хімічне ім'я.

«Фантазуємо разом».
  Продовжить оповідан­ня: «...Космічний корабель прибув на невідому планету. Зовнішні аналізатори встановили відсутність у повітрі кисню...»
  Придумайте рекламу «Кисень — життєдайна речовина»

  «Задачі без запитань»
Одер  Басил із Франції часто пропонує молодшим учням на уроках математики задачі без за­питань. Фактично дано опис пев­ної ситуації. Діти вникають у неї й самі ставлять численні запитання. До речі, цінне в цьому завданні
те, що учні складають запитання не тільки за ситуацією, а й за ана­логією, за протиставленням, за особистим досвідом. Це допома­гає виходити за межі предмета.
Дуже цікава така форма ро­боти для уроків фізики, оскільки може дати поштовх до дослід­ження.
   Прийом « Буриме»
     «Прийди у свій літературний клас, напиши на дошці готову риму, і нехай один ряд напише під неї вірш у стилі Байрона, інший — у стилі Маяковського, третій — у стилі Ахматової. Ось коли учні на такому рівні знатимуть особли­вості стилю, мови, почуттів поетів, тоді можна сказати, що клас у вас літературний.
  Прийом «Практичність теорії»
Введення в теорію учитель здійснює через практич­ні задачі, користь яких очевидна учням.
Приклад. Учитель німецької мови використовує як дидактичний матеріал фрагменти інструкцій до ні­мецьких ліків, товарів. Учням очевидна необхідність розібратися в них.
  Прийом «Питання до тексту»
Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання: скласти питання репродуктивного поширюючого та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на найцікавіше питання.
  Гра «Так — чи ні»
Використовується для зацікавленості дітей, ство­рення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає шко­лярів слухати один одного, складати розрізнені фак­ти у єдину картину, систематизувати вже наявну ін­формацію.
Алгоритм дій:
Учитель або учень загадує дещо (об'єкт, предмет, персонаж тощо).Учні намагаються здогадатися, про що йде мова за допомогою своїх запитань, на які вчитель може відповісти тільки «ТАК» чи «НІ».
 «Навчальний мозковий штурм» (НМШ)
Ця форма навчальної діяльності може бути вико­ристана для учнів будь-якого віку, під час викладан­ня будь-якого шкільного предмета.
Доречно використовувати:
•   для кількох рішень конкретної проблеми;
•   під час організації групової форми "роботи;
•   для розв'язання творчих, евристичних задач, що розвивають креативність мислення.
Алгоритм дій:
1.   Обов'язково провести інструктаж груп.
Головне правило - НЕ КРИТИКУЙ!
2.   У групі   обирається ведучий, секретар, спікер. Чітко регламентується час для всіх етапів роботи.
3.   Перший етап — створення банку ідей (найнеймовірніших).
4.  Другий етап — аналіз ідей у групі.
5.   Третій етап — обробка результатів. Озвучення спі­кером результатів роботи групи перед класом.
6.   Підсумки.
Типовими помилками у використанні НМШ є:
•   неправильний підбір завдання, теми для обгово­рення;
•   критика висунутих ідей;,
•   втручання у роботу груп.
3. Як організувати активне повторення вивченого на уроці
  Прийом «Своя опора»
Учитель навчає учнів складати власний опорний конспект нового матеріалу (полегшений варіант — розгорнутий план). Добре, якщо учні встигають на уроці пояснити сусіду свої опорні конспекти, а потім проговорити тему за чужою «опорою».
  Прийом «Свої приклади»
Учитель пропонує учням після нового матеріалу під­готувати свої приклади (завдання, задачі) до вивче­ної теми.
  Прийом «Рефлексія»
(Метод «Відкритий мікрофон»)
У кінці уроку доречно поставити учням питання не тільки за новим матеріалом, а й такі, що підводять їх до рефлексії. Наприклад
      —   Які якості особистості форму­ються, розвиваються та удоскона­люються в процесі виконання по­дібних вправ?
      —  На яких або якому етапі уроку варто застосовувати такі методи?
      — Чи зацікавили вас ці вправи, як­що так, то чим?
   Чи потрібно надалі проводити такі уроки?
   Що на уроці було голо­вним? Цікавим?
   Чого ви навчилися?

  «Ланцюг      асоціацій»
Кількома словами висловіть, яку (які) асоціацію(ї) викликає у вас слово «вода». Слухайте один одного уважно, щоб асоціації не повторю­валися. (Протягом 2 хв.)

  « МІКРОФОН»
Мож­на використовувати як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою дум­ку чи позицію. Для цього учням  дають невелику вказівку, що виконує роль мікрофона. Вчитель задає запитання, а учні, передаючи один одному «мікрофон», відповідають на них. Учні повинні говорити швидко й  ла­конічно. Під час використання цієї технології відповіді не коментуються й не оцінюються. Іноді цей прийом поєднується з роботою «незакінчені пропозиції».
Наприклад, у 8 класі, вивчаючи тему «Основні хімічні по­няття»,можна запропонувати учням за варіантами заповнити таку картку:
1) Дрібна частка речовини — це ....
2) Речовина, що складається з атомів одного хімічного елемента, називається....
3)  Певний вид атомів називається ....
4)  ... води складаються з ... Оксигену та ... Гідрогену.
5)  Гниття м'яса — це процес, тому що в результаті утворюються....
6) Скошена трава, звалена в стіг, швидко нагрівається і..., а звалена в яму, утрамбована й закрита зверху шаром землі, зберігається....
  Визначення кращого проекту методом «Прес»
Пояснення до методу «Прес»
Метод «Прес» використовують, ко­ли виникають суперечливі питання і вам потрібно чітко аргументувати певну думку з проблеми, що обго­ворюється, та переконати інших у вашій правоті. Метод дасть вам можливість навчитися формулюва­ти й висловлювати власну .думку з дискусійного питання аргументо­вано, у чіткій і стислій формі, а та­кож впливати на думку ваших спів­розмовників.
Метод «Прес» має такі структурні етапи:
1. Позиція
Висловіть свою думку, поясніть, у чо­му полягає ваша точка зору. Поч­ніть так: «Я вважаю, що...».
2. Обґрунтування
Поясніть, чому ви так вважаєте, на чому ґрунтуються докази на під­тримку вашої позиції. Почніть зі слів: «Оскільки...», «так як...».
3. Приклад
Наведіть факти, дані, будь-яку ін­формацію, що аргументують, дово­дять, підсилюють вашу позицію, демонструють вашу правоту.
4. Висновки
Узагальніть свою думку, зробіть висновок, ще раз переконливо й чіт­ко висловіть власну позицію. Поч­ніть так: «Отже (тому), я вважаю...».
 У різних ситуаціях навчання або життя за потреби відстояти свою позицію, переконати інших нама­гайтеся дотримуватися структури методу «Прес». Використовуючи ці фрази, ви повинні висловити свою думку. На об­говорення в групі вам дається до 3 хв. Обговорення (виступ) — до 1 хв.
  «Доведи позицію» (метод «Карусель»)
—   Давайте   утворимо  два   кола: «внутрішнє» — сині, зелені кольо­ри, «зовнішнє» — жовті, коричневі кольори.
—   Внутрішнє коло відстоюватиме позицію «Вода — руйнівник»; зов­нішнє — «Вода — джерело життя».
а) Протягом 1 хвилини ви повинні обдумати, які ви можете висуну­ти аргументи на захист своєї по­зиції.
б) Тепер протягом 30 секунд зов­нішнє і внутрішнє кола повинні викласти один одному (по черзі) свої аргументи.
в) Через хвилину зовнішнє коло за годинниковою стрілкою пересі­дає на одне місце, і все повторю­ється (до повернення на своє місце — повне коло).
—  Таким чином (питання до вну­трішнього кола): чи переконали вас опоненти у своїй правоті та хто саме (вкажіть особу)?
Таке саме питання ставиться до зов­нішнього кола.
— Поверніться до своїх груп.

  «Сенкан» — вірш із п’яти рядків (рими не обов'язкові).
1  — іменник
2 — два прикметники
3 — дія (три слова)
4 — фраза з чотирьох-шести слів
5 — синоніми (до іменника)
Приклад
Хімія
Складна, цікава.
Отруює, лікує, помагає —
Помічник і ворог людини
Життя.

Хімія
Корисна, небезпечна.
Розщеплює, вдосконалює, знищує,
Об'єднує науки про природу —
Наука.
  «Дистанційний диктант»
Клас ділиться на 5 команд. Текст диктанту теж ділять на 5 ча­стин. Аркуші з текстами цих час­тин прикріплюють до стіни якомо­га далі від команди, для якої при­значені. Кожен із членів команди стає гінцем. Він підходить до тек­сту (безліч разів). Читає його, за­пам'ятовує, повертається до ко­манди, диктує свою частину това­ришам. Команди змагаються: пе­ремагає та, яка закінчить свій дик­тант раніше й не зробить поми­лок (або зробить їх менше, ніж інші команди). Під час виконання цього завдання учні розвивають зорову пам'ять, тренують спосте­режливість.
Така сама робота може бути на уроці математики, фізики, хімії. Замість частин диктанту на стінах висять прикла­ди, тексти задач. Гінці мають запа­м'ятати приклад або задачу, запи­си робити не можна.

  «Снігова куля»
Кожен учень домислює речен­ня або якесь інше завдання вчителя так, щоб утворився безперервний ланцюжок певних кате­горій.
Приклад.
Клас поділяється на три групи по рядах. Кожен ряд одержує перфокарту. Кожен учень повинен заповнити клітинку й швидко передати іншо­му. Виграє той ряд, який першим правильно виконає завдання.

    «Втрачена Інформація»
 Чудовий хід для перевірки до­машнього завдання. Якщо ж ви про це попередите дітей заздалегідь, вони особливо уважно читатимуть заданий параграф.
До дошки викликають учня. Йому пропонують прочитати текст домашнього параграфа і відмови­ти втрачену інформацію (вчитель закриває кілька рядків тексту па­пером). Клас слідкує за підручни­ком, оцінює знання учня.
А можна покласти закладку не поперек, а вздовж сторінки. Ще складніше!

  «Сторінка із щоденника»
 Це захопливе творче займан­ня можна використати на будь-якому уроці. Запропонуйте учням відновити сторінку зі щоденника члена команди корабля Колумба, учасника Бородінської битви, ге­роя казки, відомого вченого тощо.

  «Конкурс літописців »
 Доречно використовувати під час повторення. Можна скласти літопис знаменних подій будь-якого періоду (століття, країни) з фізи­ки, історії, географії, хімії. Можна навіть провести конкурс творчо оформлених літописів.
  «Рекламна пауза»
Для узагальнення й системати­зації знань за кожною темою мож­на дати учням завдання виготовити рекламний плакат, буклет, афі­шу, листівку тощо. Міра засвоєння матеріалу доб­ре виявиться в роботі.
На уроці хімії дуже цікавий вигляд має реклама будь-якого еле­менту Періодичної системи Мен­делєєва, на уроці історії — това­ри, які з'явилися в цей проміжок часу (автомобіль, картопля, тютюн тощо).
  «Відгадай, хто я»
На уроці історії, географії, хімії, фізики тощо можна запропонува­ти учням виступити від імені відо­мої особи, не називаючи її, а опи­суючи.
.
  «Запитання відповідь.»
 Іноді перевірку домашнього завдання можна робити так: учню, якого викликали до дошки, това­риші ставлять запитання до вивченого параграфу (не заглядаючи в підручник). Оцінюють точність і правильність відповідей і самих запитань.

  «Вірю — не вірю »
Такий прийом можна викорис­тати на будь-якому уроці. Вчитель складає опитувальник і зачитує його в класі. Кожне запитання по­чинається словами: „  чи  вірите ви, що.....?”
Учні мають або погодитись с терміном , або ні.
          
Приклад.
--Чи вірите ви, що алюміній найлегший метал?
--Чи вірите ви, що періодичний закон відкрив Бутлеров? 
  І т. д...... .

  «Предметне лото »
Клас ділиться на 2 команди. У кожної команди картка із запитан­нями під відповідними номерами. Вчитель виймає діжечку із цифрою лото. Відповідають ті, хто має запитання під цим номером.

  «Відповідь із рецензією»
Відповідь учня біля дошки за­писують на магнітофон. Прослуховуючи запис, клас пише за рані­ше розробленим планом рецен­зію (повнота відповіді, логічність, манера учня говорити і тримати­ся, що випущено у відповіді, що сказано неправильно, наявність своїх прикладів, оцінка). Рецензія може мати й жартівливий харак­тер. Рецензії, можна перевіряти вибірково, зачитувати деякі з них і давати свій коментар.
«Коментатор»
 Використовують, як правило, під час повторних показів фільмів, діафільмів, діапозитивів, репро­дукцій, демонстранті  карток через епідіаскоп тощо з метою закріп­лення матеріалу. Суть полягає в необхідності прокоментувати кінофільм, продемонстрований без звуку, або діафільм без титрів. Коментатора можна перервати і попросити іншого продовжити розповідь.
  «Бараняча голова»
Допомагає засвоїти нову тер­мінологію. Наприкінці уроку дають завдання: згадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий — попередній і свої, третій — обидва попередніх і свої тощо. Порядок слів збері­гається. Якщо учень помилився, наступний не виправляє його, а каже: „бараняча  голова”. На уроці, що завершує тему, ланцюжок термінів може   до­ходити до 20 і більше слів.

 «М'яч із словами»
Це один із варіантів відпрацю­вання термінології. Кидаючи м'яч сусідові, учень називає термін. Той, хто його спіймай, додає такі слова, щоб утворилося коротке речення, кидає м'яч наступному, називаючи новий термін.
Наприклад. Оксиди – складні речовини
                      Кислоти – складаються з гідрогену і кислотного залишку...  .
Гра розвиває винахідливість, стимулює увагу й реакцію.

«Джигсоу»
Методика проведення уроку з використанням цієї педагогічної стратегії:
• Усі учні отримують однакове завдання (5 хв.).
  Завдання поділяється на фрагменти (за кіль­кістю учнів у групі).
•  В «експертній групі» всі працюють над одним завданням — учаться його пояснити своїм друзям — кожен готується стати консультантом (10 хв.).
Повернення в «домашні групи», де кожен консуль­тант пояснює друзям свою частину матеріалу (15 хв.).
•  3 допомогою вчителя виконується спільна пе­ревірка правильності виконання роботи, аналіз-корекція (10 хв.).
•  На наступному уроці доцільно провести само­стійну роботу з аналогічними завданнями для інди­відуального оцінювання учнів.

  «Асоціативне гронування»
1.  Використовується як:
•  Індивідуальна робота.
•  Групова робота.
•  Робота в парах.
•  Фронтальна бесіда, результати якої оформля­ються у формі «грона».
2.  Гронування — «асоціативний кущ» використо­вується:
•  На початку вивчення теми («гроно» росте).
• Наприкінці вивчення теми (для закріплення знань, для перевірки засвоєння знань з метою їх корекції).
3.  Демонстрація результатів Гронування:
• Алкани-вуглеводні.
•  Хімія.
•  Енергетична проблема.

   «Діаграма Вена»
Використовується під час вивчення матеріалу, де є відмінні і спільні риси. Діаграма Вена, що структурує матеріал, сприяє збереженню часу.
1. Демонстрація діаграм Вена тем:
•  Оксиди (основні, кислотні, амфотерні).
•  Аміни, амінокислоти.
•  Спирти (одноатомні, багатоатомні, арома­тичні).
Матеріал може бути викладений лекційно, після чого домашнім завданням має бути самостійне скла­дання діаграми Вена вивченої теми.

  «Задачі без запитань»
Одер  Басил із Франції часто пропонує молодшим учням на уроках математики задачі без за­питань. досвідом. Це допома­гає виходити за межі предмета.
Дуже цікава така форма ро­боти для уроків фізики, оскільки може дати поштовх до дослід­ження. Фактично дано опис пев­ної ситуації. Діти вникають у неї й самі ставлять численні запитання. До речі, цінне в цьому завданні
те, що учні складають запитання не тільки за ситуацією, а й за ана­логією, за протиставленням, за особистим


  Гра «Так — чи ні»
Використовується для зацікавленості дітей, ство­рення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає шко­лярів слухати один одного, складати розрізнені фак­ти у єдину картину, систематизувати вже наявну ін­формацію.
Алгоритм дій:
Учитель або учень загадує дещо (об'єкт, предмет, персонаж тощо).Учні намагаються здогадатися, про що йде мова за допомогою своїх запитань, на які вчитель може відповісти тільки «ТАК» чи «НІ».
Доведи позицію» (метод «Карусель»)
—   Давайте   утворимо  два   кола: «внутрішнє» — сині, зелені кольо­ри, «зовнішнє» — жовті, коричневі кольори.
—   Внутрішнє коло відстоюватиме позицію «Вода — руйнівник»; зов­нішнє — «Вода — джерело життя».
а) Протягом 1 хвилини ви повинні обдумати, які ви можете висуну­ти аргументи на захист своєї по­зиції.
б) Тепер протягом 30 секунд зов­нішнє і внутрішнє кола повинні викласти один одному (по черзі) свої аргументи.
в) Через хвилину зовнішнє коло за годинниковою стрілкою пересі­дає на одне місце, і все повторю­ється (до повернення на своє місце — повне коло).
—  Таким чином (питання до вну­трішнього кола): чи переконали вас опоненти у своїй правоті та хто саме (вкажіть особу)?
Таке саме питання ставиться до зов­нішнього кола.
— Поверніться до своїх груп.


  «Сенкан» — вірш із п’яти рядків (рими не обов'язкові).
1  — іменник
2 — два прикметники
3 — дія (три слова)
4 — фраза з чотирьох-шести слів
5 — синоніми (до іменника)
Приклад
Хімія
Складна, цікава.
Отруює, лікує, помагає —
Помічник і ворог людини
Життя.

Хімія
Корисна, небезпечна.
Розщеплює, вдосконалює, знищує,
Об'єднує науки про природу —
Наука.

  «Відгадай, хто я»

На уроці історії, географії, хімії, фізики тощо можна запропонува­ти учням виступити від імені відо­мої особи, не називаючи її, а опи­суючи.